Cтраница 1
Множина 5, яка допускае параметризашю, е двовим. [1]
Множину М e D називають штегральною множиною системи (4.33), якщо вона мае таку властивгсть: для будъ-яко. [2]
Множину тих точок ( /, х) е Ге, для яких х - x ( t) е, назвемо бгчною поверхнею е-трубки ( див. [3]
Множину тонок Yk ( х, у) е D: / ( jc, у) k ( k - дтсне число з облает. [4]
Якшо множина л 1 З о) складаеться лише з регулярних то-чок, то для кожноТ прямо. Lk ( Xfr у) з поля напрям. [5]
Найпроспшою штегральною множиною е графис розв язку - тте-гральна крива. [6]
Rm - множина, кожна точка яко. [7]
Структуру граничних множин автономних систем на площиш було юсл1джено в працях А. [8]
Нагадаемо, шо множина ( /) е С ( 1 - 1): Lx ( t) - О V / е / всис рсгш язкш ршняння (2.10) називаетъся ядром оператора L i гюзначаеть - м через ker L. Твердження 2 Л - добре вщомий факт теори лшшних ширатор. [9]
Легко бачити, що множина С ( I - Rn) мае структуру лшшног простору над полем К: у цъому npocTopi природн. Це зауваження стосуеться и будь-якого простору Сг ( / ь Ел де 0 г оо. [10]
Оскшьки куля В - множина опукла, то разом h точками ( г, дс) та ( /, у) вона м стить i вшр. [11]
Нехай Q - деяка метрична множина з функщею вщдал. [12]
Як нам уже вхдомо, множина нерегулярних точок поверхн. [13]
Множину М e D називають штегральною множиною системи (4.33), якщо вона мае таку властивгсть: для будъ-яко. [14]
R, з одного боку, компактною множиною, яка при досить великому натуральному N м1ститься в Х, а з шшого, за побудовою - для право. [15]